«Волонтери чи безкарні вбивці?»: Як сім’я Ткаченків після смертельної ДТП роками уникає відповідальності, поки потерпіла сторона живе в пеклі
21 грудня 2021 року. День, коли життя для двох сімей розпалося на безжальний «до і після». До того – дві щасливі сім’ї. Після – в одній сім’ї смерть, каліцтва і горе; в іншій – усвідомлення того, що ти вбив людину і залишив сиротами її дітей. Але на цьому історія, на жаль, не закінчилася. Тому що те, що настало далі, перетворилося на тихе пекло, в якому живе одна з сімей ось уже понад чотири роки.
Смертельна дорожньо-транспортна пригода, наслідки якої досі розглядаються в суді, сталася ввечері 21 грудня 2021 року на території Генічеського району Херсонської області на 480-му кілометрі автодороги Харків – Сімферополь. За даними ЗМІ, один з автомобілів виїхав на смугу зустрічного руху, після чого сталося лобове зіткнення з іншим транспортним засобом. Унаслідок аварії одна людина загинула, ще четверо отримали травми різного ступеня тяжкості.
За версією потерпілої сторони, їхній автомобіль рухався своєю смугою, коли зустрічна машина на високій швидкості виїхала на зустрічну смугу і врізалася в них. Унаслідок зіткнення водій загинув на місці, а його дружина отримала важкі травми, які згодом призвели до інвалідності. У сім’ї залишилося двоє дітей.
За кермом автомобіля, що став причиною ДТП, як стверджується в матеріалах кримінального провадження, перебувала Вікторія Ткаченко. Після аварії було відкрито кримінальне провадження №12021230000000402 за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху, що потягнуло загибель людини. Спочатку розслідування і судовий розгляд велися в Генічеському районному суді Херсонської області, оскільки ДТП сталося на території цього району.
«Волонтери чи безкарні вбивці?»: Як сім’я Ткаченків після смертельної ДТП роками уникає відповідальності, поки потерпіла сторона живе в пеклі
Ключовим доказом у справі стала відеозапис з відеореєстратора автомобіля обвинуваченої сторони. За словами потерпілої, запис з відеореєстратора був переданий їй співробітниками поліції, а сам відеореєстратор у ході розслідування загадковим чином зник. Однак відеозапис пройшов експертизи та зрештою був приєднаний судом до доказів.
Подальший розгляд справи суттєво ускладнився після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Генічеськ опинився під російською окупацією, через що робота українських судів на цій території фактично припинилася, а рух справи зупинився. За словами потерпілої сторони, тривалий час існували побоювання, що матеріали кримінального провадження могли бути втрачені. Згодом адвокатам вдалося знайти документи та домогтися відновлення судового процесу.
Після відновлення українського судочинства на деокупованій частині області справу передали на розгляд Херсонського міського суду Херсонської області. У рамках провадження № 766/8862/24 обвинуваченою проходить Вікторія Ткаченко, а однією з потерпілих є Олена Коров’янська, чий чоловік загинув в аварії. Судові засідання тривають уже понад чотири роки після самої аварії.
Додаткову увагу до справи привернуло і поширення в соціальних мережах відео, де потерпіла розповідає про трагедію, обставини ДТП і багаторічний судовий процес, який триває досі. Відео стало одним із публічних свідчень того, як потерпіла сторона намагається домогтися завершення судового розгляду і винесення рішення по справі, а обвинувачена усіляко затягує справу і намагається домогтися перенесення її розгляду в інший суд, хоча не має на це підстав.
Як випливає зі звернення потерпілої, Олени Коров’янської, чоловік винуватниці ДТП, Антон Ткаченко, який після смертельної аварії обіцяв потерпілій стороні компенсувати всі витрати та виплатити моральну шкоду, після відносно невеликого початкового внеску, різко втратив інтерес до справи та перемикнувся на спроби «вирішити проблему» іншим способом.
У суді сторона Вікторії Ткаченко стверджує, що «компенсували все», і грошова сторона врегульована. Хоча як можна «компенсувати все», якщо загинув чоловік? До того ж, якщо вже говорити цинічною мовою грошей, то в такій ситуації «компенсувати все» можна тільки після рішення суду, який визначить суму моральної шкоди.
Так, дійсно, сім’ї Олени Коров’янської було передано близько 600 тисяч гривень – вона сама це не заперечує – але сума лікування значно перевищила цю суму. Тож твердження про «повну компенсацію» м’яко кажучи, перебільшені.
Однак усе це було б, по суті, рядовою кримінальною справою про давно забуту ДТП, якби не той факт, що справу явно намагаються розвалити. Про це говорить сама Олена Коров’янська: « – Громадську організацію «Кожен спроможний» організував пан Ткаченко. А спроможні Ви, пан Ткаченко, зробити те, що обіцяли ще у 22-му році? Вирішити та закрити питання щодо так званої моральної компенсації? Виділити гроші на утримання моїх дітей, годувальника яких Ви вбили? І на подальше лікування та операції для мене? Неспроможний, як виявилося».
«Волонтери чи безкарні вбивці?»: Як сім’я Ткаченків після смертельної ДТП роками уникає відповідальності, поки потерпіла сторона живе в пеклі
Як випливає зі звернення Олени Коров’янської, особливо її обурює той факт, що Антон Ткаченко публічно демонструє свою турботу про дітей у той час, як її двоє дітей залишилися сиротами: «- Чи хочуть діти в такому світі жити? – запитує пан Ткаченко у своєму новому кліпі. А я хочу спитати у пана Ткаченка після чотирьох років – чи хотіли мої діти жити у світі, де його дружина вбила їхнього тата і зробила мене калікою? Лобове зіткнення, миттєва смерть мого чоловіка, покалічені ми з братом і крик пані Ткаченко, який досі стоїть у вухах – «Я всіх убила!». Поки мене оперували й оперували, щоб я змогла ходити та жити далі, поки мої діти щодня працювали з психіатрами та плакали в подушку від нестерпного болю від утрати тата, пан Ткаченко танцював, співав і відпочивав. А пані Ткаченко жила своє найкраще життя і народжувала дітей, навіть не згадуючи те, що вона накоїла».
«Волонтери чи безкарні вбивці?»: Як сім’я Ткаченків після смертельної ДТП роками уникає відповідальності, поки потерпіла сторона живе в пеклі
«Чотири роки реабілітації. Чотири роки пекла, яке проживаю я, мої діти та батьки. Чотири роки мовчанки, в яку грає сім’я Ткаченків, «тому що їм ні про що зі мною говорити». Якби не мої діти, я б давно вже з’їхала з глузду. Я чотири роки мовчала і чекала, коли ж такий «людяний волонтер» хоча б скаже мені «прости». Не дочекалася», – говорить у своєму відеозверненні відчайдушна Олена Коров’янська.
І додає, що вимагатиме у суду максимального покарання для Вікторії Ткаченко, яка вбила її чоловіка: «- Людяністю від Вас навіть не пахне. Невдовзі ми зустрінемося з Вами в суді. І я вимагатиму максимальний строк покарання для Вашої дружини. Я хочу, щоб Ваші діти хоча б на мить відчули – що таке, коли одного з батьків немає поруч. І більше ніколи не буде».
До цього можна було б ще додати кілька штрихів про бізнес Антона Ткаченка і про те, що його ім’я пов’язують з мережею Egostudio. Що це таке – погугліть.
«Волонтери чи безкарні вбивці?»: Як сім’я Ткаченків після смертельної ДТП роками уникає відповідальності, поки потерпіла сторона живе в пеклі
Але, можливо, це просто чутки. Та й не в цьому суть. А суть у запитанні, винесеному в заголовок. З одного боку – публічна і показова турбота про дітей. З іншого – двоє дітей, чий батько ніколи їх не обійме.
Так, дійсно, у житті буває все. Бувають смертельні ДТП, в яких гинуть люди. І кидати каміння у Вікторію Ткаченко, з вини якої загинув чоловік Олени Коров’янської та батько її дітей, з цього приводу дійсно не варто. Ось тільки всі подальші події ніяк не прикрашають ні її саму, ні її чоловіка, відомого волонтера і бізнесмена з Дніпра Антона Володимировича Ткаченка. Тому дайте відповідь на запитання, винесене в заголовок, самостійно.
Чи варто кидати каміння в Олену Коров’янську, яка хоче для Вікторії Ткаченко максимального покарання, хоча в останньої вже теж двоє дітей? Дайте відповідь на це запитання теж самостійно.
P.S. До вироку суду всі особи, згадані в матеріалі, вважаються невинними.
