Здатність планувати майбутнє традиційно вважають винятково людською рисою. Проте сучасні дослідження дедалі частіше руйнують цей стереотип. Один із яскравих прикладів — ворони, інтелект яких виявився значно складнішим, ніж уявляли раніше, передають Патріоти України з посиланням на дослідження, опублікованому в журналі Science.
Еволюційний біолог з Ратгерського університету Скотт Треверс у колонці для Forbes звернув увагу на наукові дані, що свідчать: ворони здатні передбачати майбутні події та діяти з урахуванням відкладеної вигоди — подібно до людей.
Ще у 2017 році в журналі Science було опубліковано дослідження вчених із Лундського університету (Швеція), які перевірили, чи можуть ворони мислити поза межами «тут і тепер». У серії контрольованих експериментів птахів навчали користуватися кам’яним інструментом для розв’язання головоломки, що давала доступ до улюбленої їжі.
Після цього, через проміжок часу від 15 хвилин до 17 годин, воронам пропонували кілька різних предметів, серед яких лише один був потрібним інструментом. Коли ж настав момент повторного випробування, більшість птахів безпомилково обирали правильний предмет і використовували його, аби здобути винагороду. Це означало, що вони зберігали у пам’яті майбутню мету, навіть коли їжа була недосяжною протягом тривалого часу.
Науковці пішли далі й перевірили, чи здатні ворони планувати не лише інструментально, а й соціально. Зокрема, птахам пропонували вибір: отримати менш цінну винагороду одразу або зберегти спеціальний жетон, який пізніше можна було обміняти на значно привабливіший приз.
Результати вразили дослідників. Частина ворон свідомо відкладала миттєве задоволення, зберігаючи жетон заради майбутньої вигоди. Частота такого вибору виявилася співставною з поведінкою людиноподібних мавп.
На думку Треверса, ці спостереження змушують по-новому поглянути на межу між людським і тваринним інтелектом. Тимчасова гнучкість — здатність діяти з урахуванням можливих майбутніх сценаріїв — є основою багатьох аспектів людського життя: від фінансового планування до соціальних рішень. І, як з’ясувалося, вона не є виключно людською.
У майбутньому вчені планують дослідити, як ворони застосовують ці навички в природному середовищі, а також які нейронні механізми лежать в основі такої поведінки.
Головний висновок, за словами біолога, полягає не в тому, що ворони «схожі на людей», а в усвідомленні: здатність уявляти завтрашній день може бути фундаментальною складовою самого поняття інтелекту.