Микола Субота і занепад підприємств: як після його управління банкрутували заводи, а «Укрпрофоздоровниця» опинилася у тисячах судових справ
У корпоративному світі є така професія, як антикризовий менеджер — людина, яка допомагає тому чи іншому підприємству вийти з кризи, розпочати розвиток і фінансове зростання.
Про це пише “СтопКор”
А є кризові менеджери, які можуть умисно довести підприємство до банкрутства та роздерибанити майно. Таким прикладом кризового менеджера, вочевидь, є Микола Субота. Для тих, хто не знайомий із цим персонажем, наведемо кілька фактів.
З березня 2011 року він є головою правління ПрАТ “Укрпрофоздоровниця”. Фактично працює у санаторно-курортній системі профспілок України.
Фігурує у значній кількості скандалів, пов’язаних з управлінням та схемами реалізації профспілкового майна, серед яких лікарні та санаторії. Йдеться про борги, непрозору оренду та доведення об’єктів до занепаду.
Під його керівництвом компанія опинилася у центрі тисяч судових процесів — понад 400 цивільних, понад 400 кримінальних та більш ніж 2 тисяч господарських справ.
“Плідною” була й попередня діяльність Суботи: під час керівництва ВАТ “Сумський рафінадний завод” підприємство фігурувало у кримінальному провадженні щодо зловживання службовим становищем, а згодом було доведене до банкрутства.
І як вишенька на торті “досягнень” з’явився кол-центр. У 2026 році з’явилася інформація про можливу причетність Суботи до функціонування такого офісу прямо у будівлі “Укрпрофоздоровниці” в Києві.
А що він має з цього? Ймовірно, гроші. Адже у публічному просторі Субота неодноразово згадувався у контексті можливого незаконного збагачення — йдеться про придбання дорогої нерухомості та земельних ділянок за офіційно невисоких доходів, що може не відповідати задекларованим фінансовим можливостям.
Одіозний персонаж, чи не так? У цій історії дійсно є про що розповісти.
І почнемо з професійних “заслуг”.
Найяскравішою сторінкою у резюме Василя Суботи був “Сумський рафінадний завод”, який займався виробництвом цукру аж з 1869 року і був одним із найбільших бюджетоутворюючих підприємств регіону у всі часи. У його власності було чимало об’єктів нерухомості. Та, як свідчить інформація, яка є у загальному доступі, то саме в часи керівництва Суботи підприємство активно накопичувало борги і у висновку стало банкрутом. Станом на травень 2016 року ВАТ було в стані припинення, а 01.12.2025 року остаточно завершило свою роботу. Варто зазначити, що ВАТ фігурує у 14 цивільних, 4 кримінальних (про це детальніше розповімо далі), 313 господарських, 104 адміністративних судових документах.
Ще в професійному житті Миколи Васильовича була ТОВка “Ековторресурси”, яка займалася обробкою брухту та відходів кольорових металів. І о диво, та вона також була доведена до банкрутства, власне через що і була припинена її діяльність.
Не вистачить пальців на одній руці, аби перерахувати всі підприємства, які мали відношення до нашого фігуранта і які доводилися до банкрутства, або ліквідовувалися. Та це, зокрема, ТОВ “Екологія Сумщини”(код ЄДРПОУ 32318716). Ця фірма також припинила свою діяльність через банкрутство. Ще одне ТОВ “Виробничо-Заготівельне Підприємство “Сільгоспхімпром” (код ЄДРПОУ 30321114) також було ліквідовано.
З 2011 року і донині Микола Васильович Субота є Головою Правління ПрАТ “Укрпрофоздоровниця”. І для того, щоб зрозуміти масштаби збитків, які можуть очікувати це приватне акціонерне товариство, варто окреслити що ж входить до нього. Адже це не просто якась маленька компанія,а величезна кількість санаторіїв. Всього їх близько сотні по всій країні. А ще різні дочірні підприємства, які їх обслуговують та 137 об’єктів нерухомості, 2 земельні ділянки і 2 транспортні засоби.
Загальний дохід компанії за 2024 рік – 56 313 000.
А чому ж можуть бути збитки? Тут вже варто згадати про кримінальні справи.
Наразі ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” фігурує у значній кількості судових проваджень різних юрисдикцій, зокрема у 401 цивільній, 416 кримінальних, 2 353 господарських та 356 адміністративних справах, а також має 7 справ, призначених до розгляду.
Зокрема, остання кримінальна справа датована 16 січня 2026 року. Там ідеться про те, що ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” фігурує як одна з юридичних осіб, службових осіб якої у межах кримінального провадження No 62019100000001170 слідство підозрює у причетності до схеми незаконного заволодіння/відчуження державного майна (зокрема майнового комплексу та земель санаторію “Львів” у смт Брюховичі, вул. Курортна, 8). У зв’язку з чим перелічені земельні ділянки визнані речовими доказами, на них накладено арешт, а суд визначив порядок виконання арешту — передати арештовані активи в управління АРМА для збереження та підтримання їх економічної вартості.
З величезній кількості українських медіа “Укрпрофоздоровниця” згадується у контексті судових спорів, управління та відчуження санаторно-курортного майна, діяльності у сфері користування надрами, а також рішень антимонопольних та правоохоронних органів.
Зокрема, Антикорупційний вимір писав про те, що ПрАТ “Укрпрофоздоровниця”, на яку у 2019 році держреєстраторка Ольга Морозова оформила право власності на будівлі та споруди санаторію/курорту “Куяльник” (понад 100 тис. м2), хоча, за версією прокуратури й авторів, це майно належало державному Клінічному санаторію ім. Пирогова. Далі в тексті сказано, що апеляційний господарський суд визнав це право власності протиправним, скасував реєстраційні рішення і повернув майно у державну власність (на баланс ФДМУ). Негатив у тому, що ПрАТ показано як набувач “викраденого/незаконно оформленого” державного майна, а також піднімається питання, що реального розслідування саме механізму набуття “Куяльника” ПрАТ і притягнення винних (включно з можливими представниками ПрАТ) начебто не видно.
Investigator пише, що ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” фігурує як власник санаторію “Жовтень” у Кончі-Заспі, який перебуває у конфлікті з його багаторічним керівником щодо звільнення та управління закладом. При цьому ситуація супроводжується судовими спорами, фінансовими проблемами санаторію (накопичення боргів, можливі зловживання з орендою та неофіційними платежами), ознаками занепаду об’єкта та підозрами у непрозорих схемах господарювання. Також не можна оминути факт зі взаємними звинуваченнями сторін у можливому рейдерстві, незаконних реєстраційних діях і причетності до земельних оборудок навколо оздоровниці.
Антикор також писав про конфлікт навколо колишньої бальнеолікарні в Києві, яку ТОВ “Київінвест” (пов’язане з Іллею Кушніром, сином ексочільника “Київміськбуду”) у 2019 році придбало у структур ФПУ/ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” за заниженою вартістю. Власне, це стало предметом кримінального розслідування, а у 2024 році це майно було примусово відчужене державою для потреб ГУР Міноборони.
Кримінал стосується і періоду, коли фігурант був керівником ВАТ “Сумський рафінадний завод”. Дане вже недіюче підприємство фігурує як таке, чиїх службових осіб підозрюють у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем).
Видання “Спротив” писало:
“Як Субота знищив бюджетоутворююче для міста Сум підприємство з 150-річною історією? Схема класична. Через місяць після свого призначення головою правління, була створена фірма-дублер зі схожою назвою ТОВ “Торговий дім “Сумський рафінадний завод”. Цікава родзинка, директором новоствореного Торгового дому став Вячеслав ІЛЕЙКО – й понині найкращий друг та довірена особа у фінансових оборудках Миколи Васильовича, який і сьогодні поряд з ним в “Укрпрофоздоровниці”, виступає у якості збирача данини з керівників санаторіїв під негласно-зневажливим ім`ям: Слава – чемодан або Людина – портфель. Підробивши протокол No3 від 17 листопада 2009 року, пан Субота передає 100% статутного капіталу ВАТ “Сумський рафінадний завод” до новоствореної ТОВки зі схожою назвою. Логічно виглядає, що прибутків від роздеребаненої разом Ілейко нерухомості цукрового заводу вистачило на наступну кар`єрну сходинку для Миколи Суботи”.
Нові схеми старого схематозника?
У 2026 році про діяльність так званих “офісників”, або ж “кол-центрів”, напевно вже чув майже кожен. Саме такі офіси часто пов’язують із псевдоінвестиційними платформами та шахрайськими схемами виманювання грошей у людей. І, як зафіксували журналісти “СтопКору”, один із таких офісів може працювати просто в центрі столиці — у будівлі “Укрпрофоздоровниця”.
Йдеться про приміщення на вул. Шота Руставелі, 39/41 у Києві. За даними журналістського розслідування, саме тут функціонує псевдоінвестиційний кол-центр.
Цим інцидентом уже цікавилися правоохоронці — у приміщенні проводилися слідчі дії. Однак, за інформацією журналістів, навіть після цього діяльність офісу не припинилася.
Станом на кінець лютого 2026 року кол-центр, за наявними даними, розташовувався на 9-му та 10-му поверхах будівлі. Коли на місце прибула знімальна група “СтопКору”, люди всередині приміщення забарикадувалися та викликали близько двадцяти молодиків спортивної статури, які, ймовірно, мали виконувати роль “охорони”.
За інформацією журналістів, роботу цього кол-центру може курувати керівник “Укрпрофоздоровниці” професор Микола Субота. Водночас офіційних коментарів від самого Суботи або представників компанії з цього приводу наразі немає.
Статки Суботи
Як раніше писали журналісти, то після приходу Миколи Суботи до Сумського рафінадного заводу, він зміг вже у 2013 році придбати розкішні апартаменти на 146 квадратів орієнтовною вартістю 500–700 тисяч доларів у елітному районі столиці “Новопечерські Липки”. Вже наступного року у його тестя з’являється будинок в центрі Сум. З 17 липня 2015 року Микола Субота купує 16 соток в елітному передмісті столиці – Стоянці та розпочинає будівництво котеджу! На сьогодні вартість котеджу у цьому селі поблизу Києва може сягати понад 300 тисяч доларів.
Ділянка куплена Суботою і будинок на ньому, згідно з архівними знімками, вже облагорожені і на території зведено двоповерховий будинок.
Місцем реєстрації фігуранта є Суми, вулиця Олександра Олеся, провулок Зарічний. Суми на квартири тут стартують від 130 тис.доларів. Будинок такого типу, як на фото, ймовірно, коштуватиме так само, можливо, й більше.
Також серед місць реєстрації фігуранта вказана – Івана Асмолова в Сумах. Теж в Зарічному районі. Вартість будинків у цьому районі стартує від 90 тис. доларів.
Зв’язки
Відкритим залишається логічне запитання: як Микола Субота зміг потрапити до системи управління великими підприємствами і, попри сумнівні результати роботи, залишатися в ній протягом багатьох років?
Однією з можливих відповідей можуть бути зв’язки, які у певний період відігравали вирішальну роль. За даними відкритих джерел, наш фігурант — або ж людина з ідентичними прізвищем, ім’ям та по батькові — був помічником народного депутата Василя Хари, який представляв “Партію регіонів” у Верховній Раді шостого скликання.
Навіть якщо припустити, що йдеться лише про повного тезку Миколи Суботи, залишається інше запитання. У медіа неодноразово з’являлася інформація про те, що саме Василь Хара свого часу посприяв призначенню Суботи на посаду керівника профспілкових оздоровниць.
До слова, у період президентства Віктора Януковича Хара вважався одним із найвпливовіших діячів у профспілковому русі та фактично ключовою фігурою у цій системі.
Що у висновку?
Історія Миколи Суботи — це історія про великі активи, впливові зв’язки та чималу кількість запитань, які накопичувалися роками. Судові процеси, скандали навколо профспілкового майна, згадки у журналістських розслідуваннях і нові історії, що з’являються у публічному просторі — усе це формує доволі неоднозначний портрет управлінця.
Втім, головне питання залишається відкритим: чи отримають усі ці історії належну правову оцінку, і чи стане зрозумілою справжня роль тих, хто протягом років керує значними активами профспілкової системи.
