Умовний термін за напад на ЗСУ: суд у Дніпрі відпустив на волю Старікова та Мікаєляна, які побили правоохоронців

Соборний районний суд міста Дніпра затвердив угоди про визнання винуватості та призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, одночасно звільнивши від відбування реального терміну за умови невчинення протягом трьох наступних років нових кримінальних правопорушень двох місцевих жителів з кримінальним бекграундом у досьє – 28-річного Яна Старікова та 39-річного Романа Мікаєляна, яким інкримінувалося перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України (ч.1 ст.114-1 КК України) та умисне заподіяння тілесних ушкоджень працівникам правоохоронних органів (ч.2 ст.345 КК України).

Про це пише “Детектив.Інфо”

Відповідний вирок 30 червня 2026 року постановив служитель Феміди Кирило Шелестов.

Йдеться про відлуння гучної історії з “бійкою на паркані”, яку із застосуванням газових балончиків ініціювала компанія представників так званої “золотої молоді Дніпра” 28 листопада 2025 року. Тоді, як вже повідомлялося на сторінках Dетектив-Info, низка “рєшал” прибула на територію розташування розподільника Східного теруправління Військової служби правопорядку через ситуацію, що счинилася на тлі спроб “викупити з солдатчини” одного з їхніх знайомих.

З матеріалів суду випливає: “прелюдією” до з’ясування стосунків прямо на огорожі режимного об’єкту стала здійснена восени минулого року мобілізація до лав ЗСУ одного з побратимів Старікова і Ко. 1 жовтня 2025 року цього молодика було зараховано до списків особового складу в/ч та призначено на посаду номера обслуги 2 взводу роти протитанкових ракетних комплексів, а вже за кілька діб – із запитом на вирішення питання новоспеченого військовослужбовця до його командира звернувся Старіков.

Останній нібито запропонував 8 тис. дол. лейтенанту, якщо той погодиться закрити очі на вчинення дезертирства приятелем Яна Романовича. 17 жовтня 2025 року під контролем СБУ військовослужбовець отримав гроші, а Старікову, в послужному списку якого на той момент вже були наявні вироки за шахрайство (ст.190 КК України) та опір представникам влади (ч.2 ст.342 КК України), вручили підозру за неправомірної вигоди (ч.3 ст.369 КК України) та організацію СЗЧ (ч.4 ст.407 КК України).

(Ян Старіков під час затримання 17 жовтня 2025 року)

18 жовтня 2025 “рєшалу” відправили під домашній арешт, який він систематично порушував, внаслідок чого – 25 листопада Старікова помістили під варту з можливістю звільнення на волю під заставу в розмірі 302,8 тис. грн. Вже наступного дня відповідні кошти були внесені, а Ян Романович – опинився на свободі. Ще через добу як “відвідувач” він прибув до розподільника Східного теруправління, де в момент спроби достойника залишити режимний об’єкт счинилася сутичка на КПП. Перемогу у двобої тоді святкували “кримінальний медіатор” та його побратими: вони нам’яли боки й задули газом військовослужбовців ВСП. Після чого – “рєшали” на деякий час зникли з радарів правоохоронців.

З матеріалів справи відомо: протягом грудня минулого року Старіков ігнорував виклики правоохоронців й зрештою, як раніше повідомлялося на сторінках Dетектив-Info, достойника та двох його побратимів (Артура Шилова і Романа Мікаєляна) оголосили в розшук.

(Зліва направо: Роман Мікаєлян, Ян Старіков та Артур Шилов)

Зрештою, тільки 24 березня 2026 силовикам вдалося затримали Мікаєляна і Старікова. Їх помістили за грати, а в середині травня – скерували до суду обвинувальний акт відносно цієї парочки за “махач на огорожі” контрольно-пропускного пункту військового об’єкту.

Паралельно із цим, до бюджету було звернуто раніше сплачену заставу за Яна Романовича у справі про його спробу за 8 тис. дол. організувати “викуп з солдатчини” знайомого. На момент підготовки цього матеріалу відомості щодо ухвалення остаточного вердикту під час розгляду відповідного обвинувального акту відносно “рєшали”, відсутні в судовому реєстрі.

Додамо, що раніше в публікації Dетектив-Info “Єрмак і його команда” зазначалося: Ян Старіков виступає фігурантом справи про “call-центрівську стрілянину” зразка 11 листопада 2025 року на проспекті Миру, що де-юре була кваліфікована як спроба вбивства охоронця радника голови Дніпропетровської ОДА Василя Ободенка, а також в розрізі хуліганства (ч.4 ст.296 КК України) та незаконного обігу зброї (ч.1 ст.263 КК України).

Офіційну підозру у дотичності до цього злочину висунули оголошеному в розшук мешканцю міста Самар Ельвіну Абдуллаєву. Наприкінці 2025 року в рамках розслідування цієї справи силовики здійснили серію обшуків у низки представників так званої “золотої молоді Дніпра” на чолі з 26-річним сином авторитетного бізнесмена Олександра Петровського на прізвисько “Нарік”. Серед переліку тих, до кого завітали “зі шмонам”, виявилися шість ідентифікованих учасників “бійки на паркані”, включно із Старіковим. Вдома у Яна Романовича тоді виявили “травмат” Форт-14, карабін АКС, помпову рушницю Escort та понад 250 патронів.

(Крайній ліворуч: Єрмак Петровський, другий ліворуч – Ян Старіков, крайній праворуч – Ігор Комаров, другий праворуч – Тимур Комаров)