Замислившись над складним завданням, читаючи новини чи перебуваючи у стресовій розмові, ви раптом ловите себе на тому, що знову несвідомо кусаєте губи або прикушуєте внутрішню сторону щоки. Нерідко це доходить до відчутного дискомфорту чи дрібних травм, але зупинити цей процес буває дуже важко. У психотерапії ця звичка вважається одним із найпоширеніших тілесних заспокійливих ритуалів, передають Патріоти України.
У клінічній психології подібні дії відносять до категорії повторюваних тілесних поведінкових звичок (BFRB). Кусання губ чи щок — це несвідомий спосіб психіки впоратися з надлишком внутрішньої напруги, тривоги або пригніченого роздратування. Коли емоції не знаходять виходу через слова чи зовнішні дії, тіло перенаправляє цей імпульс на саме себе.
З нейробіологічної точки зору, дрібне больове відчуття або тактильна стимуляція слизової оболонки дає швидкий ефект «заземлення». У момент кусання мозок отримує чіткий і зрозумілий фізичний сигнал, який на лічені секунди перебиває фоновий шум тривожних думок або виснажливу ментальну перевтому, повертаючи вас у стан «тут і зараз».
За цією звичкою часто ховається пригнічений гнів або автоагресія. Коли людина перебуває в ситуації, де вона не може висловити своє невдоволення (наприклад, у розмові з керівництвом або під час конфлікту з близькими), її щелепи стискаються, а стримана агресія спрямовується на власне тіло через прикушування щок.
Також ця звичка притаманна перфекціоністам під час інтенсивної розумової праці. Намагаючись досягти ідеального результату або вкластися в дедлайн, людина несвідомо тримає в напрузі м’язи обличчя, що й призводить до компульсивного кусання як способу втримати високий рівень концентрації.
Щоб позбутися цієї звички, перш за все потрібно навчитися помічати момент її виникнення. Спробуйте замінити цей імпульс безпечним замінником: тримайте під рукою склянку води, щоб зробити ковток у момент напруги, використовуйте зволожуючий бальзам для губ або розслабляйте м’язи щелепи через глибокий видих.
