Земля на мільярди та іноземні номінали: через банкрутства активи «Дельта Банку» намагаються повернути в орбіту Миколи Лагуна

Активи збанкрутілого «Дельта Банку» роками залишаються предметом судових спорів, банкрутств і зміни власників компаній. Один із найпоказовіших епізодів — 21,66 га в Ірпені, які після передачі до статутного капіталу приватної компанії опинилися в процедурі банкрутства, де серед кредиторів з’явилися структури, пов’язані з колишнім власником банку Миколою Лагуном та його сестрою Антоніною.

Про це йдеться в матеріалах Федерації роботодавців України та публікаціях, присвячених проблемам продажу активів банків-банкрутів.

Механізм виглядає так: актив збанкрутілого банку продають через Фонд гарантування вкладів, після чого покупець може роками відстоювати своє право власності в судах. Якщо ж майно опиняється у процедурі банкрутства компанії-боржника, вимоги кредиторів можуть погашатися за рахунок активів цієї компанії. Саме така ситуація виникла навколо ірпінської землі.

У 2020 році 5 земельних ділянок загальною площею 21,66 га внесли до статутного капіталу ТОВ «Білдінг Сайд». Згодом компанія опинилася у процедурі банкрутства. Кредиторами у справі стали компанії, корпоративна історія яких пов’язана з Лагуном та його сестрою. У результаті виник ризик, що земля, яка вже пройшла через продаж банківського активу, може знову перейти до структур, пов’язаних із попереднім власником.

І це далеко не єдиний земельний масив, який пов’язують із колишнім власником «Дельта Банку».

У Козині йдеться про території колишніх турбаз «Ластівка», «Сосновий бір» і «Трикотажниця». За даними відкритих реєстрів, відповідні активи оформлені на ТОВ «Аскар Тау Інвест», ТОВ «Велберт Інвест» і ТОВ «Імперта». Їхнім власником називають Геннадія Литвина, якого медіа пов’язують із бізнес-оточенням Лагуна.

Ще масштабніша історія — у Білогородці. Там фігурують компанії «Білград», «Крем-1», «Граффіті-2», «Бородянинвестменс» та «Град Вільне», яким приписують земельні масиви площею від 17 до 116 га. За наведеними даними, раніше ці структури належали Лагуну або його сестрі.

Загальна площа згаданих земель у Білогородці перевищує 300 га. Їхню сукупну вартість раніше оцінювали приблизно у $30 млн.

Після запровадження санкцій проти Лагуна у вересні 2025 року компанії, пов’язані із земельними ділянками площею 17 і 29 га, були переписані на громадянина Таджикистану. Частина цих активів перебувала в заставі “Укрексімбанку”. Ще одну компанію з активами майже на 230 млн грн, за наведеними даними, переоформили на громадянина Узбекистану.

Загальну вартість відомих активів українських компаній, які журналісти пов’язують із Лагуном безпосередньо або через номінальних власників, оцінюють щонайменше у 1,5 млрд грн. Окремо в судових матеріалах фігурують майже 100 земельних ділянок на Чернігівщині. Також у публікаціях згадуються земля на Івано-Франківщині та нерухомість в окупованому Криму.

На цьому тлі масштаби проблем «Дельта Банку» виглядають значно більшими за окремі земельні спори. Національний банк вивів банк із ринку у 2015 році. Після цього Фонд гарантування вкладів виплатив вкладникам понад 16 млрд грн. Окремо держава намагається стягнути близько 23 млрд грн збитків. Сам Лагун у справі про власну неплатоспроможність декларував понад 7,5 млрд грн боргів, зокрема перед “Ощадбанком” та “Укрексімбанком”.

До Лагуна також роками виникали претензії правоохоронців. У 2020 році йому повідомили про підозру в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. У 2021 році — про розтрату 1 млрд грн. У квітні 2023 року до суду направили 2 обвинувальні акти. У листопаді того ж року Лагуна оголосили в розшук, а 5 листопада 2024 року — у міжнародний розшук.

20 вересня 2025 року РНБО запровадила щодо Лагуна санкції строком на 10 років. Указ №694/2025 передбачає, зокрема, блокування активів, обмеження торговельних операцій та заборону виведення капіталу.

У 2026 році з’явилося ще одне кримінальне провадження — №42026000000000563 за частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України щодо легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великому розмірі. За даними публікацій, суд наклав арешт на криптовалютні активи та рахунки, пов’язані з Binance, Revolut, Wise, Monese, Erste Bank і турецьким Ziraat Bankasi. У цьому провадженні розмір шкоди Фонду гарантування вкладів оцінюють у 22,8 млрд грн.

У вересні 2026 року, за наведеними даними, обшуки провели у номінальних директорів компаній, пов’язаних із цією історією. Сам Лагун, за повідомленнями медіа, перебуває у Відні.

У підсумку історія «Дельта Банку» давно вийшла за межі банківської ліквідації. Поки держава через суди намагається повернути мільярдні суми, окремі активи опиняються у нових компаніях, процедурах банкрутства та ланцюжках зміни власників.

Ірпінь — 21,66 га та банкрутство «Білдінг Сайду». Білогородка — понад 300 га компаній, частину яких після санкцій переписали на іноземців. Козин — колишні турбази, оформлені на структури, які медіа пов’язують з оточенням Лагуна.

Питання тепер не лише в тому, скільки грошей держава намагається стягнути з колишнього власника «Дельта Банку». Не менш важливо, що відбувається з конкретними активами, які роками переходять між компаніями, кредиторами та власниками, поки тривають суди та кримінальні провадження.