Чернігівщина як новий притулок для одіозних кадрів: після скандалів Володимир Тимошко очолив обласну поліцію

Чернігівщина як притулок для одіозних силовиків: чому призначення Тимошка становить загрозу для регіону.

Головною новиною тижня стало призначення Володимира Тимошка новим керівником поліції Чернігівської області. До цього, у 2022–2024 роках, він очолював Головне управління Національної поліції в Харківській області.

Це кадрове рішення викликає серйозне занепокоєння як з правової, так і з моральної точки зору. Чернігівщина дедалі більше перетворюється на «безпечну гавань» для харківських посадовців із сумнівною репутацією. Варто згадати, що в області вже перебуває колишній військовий комісар Лозової Требесов, який раніше фігурував у спільних скандалах із харківськими силовиками.

Діяльність генерала Тимошка на попередній посаді супроводжувалася численними звинуваченнями у зловживанні владою, корупції та системному тиску на громадських активістів. Замість правової оцінки цих фактів йому запропонували нову високу посаду.

За час керівництва харківською поліцією Тимошко спільно з головою Харківської ОВА Синєгубовим став фігурантом розслідувань щодо розкрадання бюджетних коштів на відновленні зруйнованого приміщення ГУНП та будівництві захисних споруд. Підписи генерала, за даними розслідувань, використовувалися для легалізації мільйонних «відкатів».

Крім того, підлеглі Тимошка налагодили масштабний тіньовий бізнес із продажу статусів учасників бойових дій особам, які не перебували на фронті.

Особливо цинічним епізодом стало прикриття начальника Лозовського РВП ГУНП Глущенка. Разом із мером Лозової Зеленським та військкомом Требесовим він понад рік приховував факти систематичного зґвалтування малолітніх дітей у багатодітній родині.

Замість реагування на заяви та скарги правоохоронці відкривали лише формальні провадження, водночас заробляючи на нелегальних заправках, казино, борделях та контрабанді сигарет під «дахом» керівництва ГУНП.

Після звільнення з Харкова під тиском громадськості Тимошко отримав нову посаду. Це свідчить про спробу системи захистити «своїх» від кримінального переслідування та перечекати резонанс на новому місці роботи.